Українська делегація від Дніпропетровщини та Волині побувала в Німеччині за навчальною програмою „План дій 2030” – сталий розвиток країн, що означає без погіршення екології.
Поїздка була організована німецьким товариством GIZ, нашим головним партнером українсько-німецького співробітництва по „зеленій економіці” та „зеленим рішенням”. І у німців є чому повчитися. Переконався в цьому в черговий раз.
Судіть самі. Глобальні виклики людству, а це забруднення навколишнього середовища, дефіцит енергетичних та інших природних ресурсів, урбанізація – коли вже зараз в містах живе велика частина людства й прогнозується, що в 2050 році міських жителів буде 6,5 млрд. чол, це на 2,5 млрд. більше, ніж зараз. Нерівність у рівні життя, якщо порівнювати Європу з країнами Африки, Азії та Південної Америки, стрибкоподібне загальне зростання чисельності населення Землі.
Про все це Німеччина думає, активно залучає як свою, так і зарубіжну науку.
„Наука повинна бути почутою, не керувати політикою, а розповідати їй”, – цей вислів Канцлера Німеччини Ангели Меркель. Не в ході передвиборчих баталій, а ще у травні 2017 року під час робочої зустрічі з вченими у зв’язку зі створенням на федеральному рівні Наукової Платформи поглиблених досліджень сталого розвитку.
Для роботи на Платформу залучено 3 провідних інститути, у тому числі координуючий – IASS, м. Потсдам, представники уряду Німеччини –від адміністрації канцлера, міністерств екології, економіки, наукових досліджень, сільського господарства, а також від федеральних земель.
Наукова платформа працює в постійному контакті з урядом, відповідаючи на термінові питання політиків, наприклад, такі як:
– викидання продуктів харчування у сміття;
– торгівля продуктами через Інтернет;
– енерговитрати при виробництві продуктів;
– вплив національних ринків на міжнародні та навпаки.
Фінансування Платформи здійснює Міністерство наукових досліджень. У Німеччині немає загальної академії наук, зате є академії наук у кожній федеральній землі (їх 17), наукові ради мають кожне федеральне міністерство.
Платформа створена в доповнення до чинної ще з 1992 року Німецької консультативної Ради з питань глобальних змін (WGBU). Що цікаво, Рада сам собі обирає теми досліджень, як вони кажуть – „стежать за правдою”. Рада – це 9 науковців-керівників провідних інститутів Німеччини.
Це їх розробки, прийняті світовою спільнотою:
– парникова декларація (потепління на 2 градуси по ºС);
– купівля квот на викиди СО2;
– вплив захисту навколишнього середовища на національну безпеку;
– відмова від атомної енергетики (після Фокусіми) на користь поновлюваних джерел.
Ангела Меркель особисто спілкується з Радою, можливо, і тому, що до канцлерства була міністром екології.
Наразі Рада взялася за питання „глибоких глибин” морів та океанів. А чому б і ні?
Урбанізація – тема їх липневої конференції. Деякі цікаві висновки: для подолання проблем міст світу до 2050 року потрібно витратити за 30 років в 2 рази більше, ніж людство витратило, створюючи міста за останні 200 років (вважай, вся Америка була побудована). У коштах це 50 трильйонів доларів США, і це без промисловості.
Де взяти ресурси? Тільки Китай за останні 3 роки витратив бетону та інших будматеріалів більше, ніж США за все 20-те століття.
Погодьтеся, стає тривожно за майбутнє людства, наших дітей та онуків, але якщо наука поруч, то вона, впевнений – підкаже, що робити.
Активно діє німецька наука і на рівні федеральних земель. У цьому ми переконалися, побувавши в міністерстві розвитку землі Бранденбург (розташована навколо Берліна). Тут наука залучена до розробки та здійснення „Стратегії сталого розвитку Бранденбурга”. Наука запропонувала 900 індикаторів здійснення стратегії, з яких 50 прийнято для оцінки. Серед них такі, на мій погляд, цікаві:
– міграція населення (в’їзд мінус виїзд) в порівнянні з Німеччиною в цілому (з 2017 року ця земля випереджає в середньому Німеччину – тут людям добре живеться);
– дитяча убогість (це якщо на дитину в сім’ї припадає менше 60% середнього по Німеччині показника забезпеченості).
Як, в минулому, науковець (34 роки в трубному інституті) буквально вражений потужною науковою складовою у житті, розвитку та процвітанні Німеччини. Є чому повчитися Україні та Дніпропетровщині. Згодні?