Останнім часом людство все частіше задає собі питання: що ми п’ємо і їмо, чим дихаємо та в що нам це обходиться сьогодні й в перспективі?

10 – 13 жовтня 2017 року Національної металургійної академії України в рамках XVIII Міжнародної конференції „Теплотехніка, енергетика та екологія в металургії” відбувся семінар „Екологічні аспекти металургії та енергетики. Зелені рішення захисту навколишнього середовища”.

Організаторами семінару виступили: Федерація організацій роботодавців Дніпропетровської області в особі керівника проекту „Зелені рішення” бізнесу – єднання для сталого розвитку” – д.е.н. Сергєєва В.В. та Національна металургійна академія України в особі амбасадора (посла, відповідального особи) проекту по роботі з молоддю та студентством к.т.н., доцента кафедри екології, теплотехніки і охорони праці – Матухно О.В.

Метою даного заходу стала популяризація ідей «зеленого» економічного розвитку серед студентів, магістрантів, аспірантів, вчених, представників бізнесу, промисловості та громадськості.

Учасники семінару розглядали і обговорювали конкретні приклади того, як застосування принципів та інструментів „зеленої” економіки впливає на розвиток, модернізацію та екологізацію виробництва. Доповідачами виступили провідні фахівці області з питань сталого розвитку, ресурсо- та енергозбереження, українсько-норвезької моделі Більш Чистого Виробництва, найкращим доступним технологіям, екрологіческого аудиту: д.б.н., проф. Шматков Г.Г., д.т.н., проф. Шатоха В.І., к.т.н. Бахарєв А.В., Ангурець О.В. та інші, а також слово було надано магістрам-екологам.

Що ж являє собою „зелена” економіка? Термін „зелена” економіка вперше був проголошений в рамках Конференції „Ріо + 20” (2012 р.). В даний час суспільство по-різному розуміє суть цього виразу. Одні вважають, що це нові галузі економіки, які поліпшать природу країни, інші розуміють цей вислів як нові технології, які покликані допомагати та приносити користь природі. Треті вважають, що це перехід на новий етап розвитку, метою якого є створення екологічно чистих продуктів. Всі ці підходи до визначення поняття дуже близькі.

„Зелена» економіка – протилежність, так званої, „коричневої” економіки, яка є традиційним видом економіки з початку епохи індустріалізації. „Коричнева” економіка характеризується викидами з високим вмістом вуглецю, високою ресурсоємкістю і відсутністю орієнтації на вирішення соціальних проблем. У свою чергу, „зелену” економіку можна охарактеризувати як низковуглецеву, ресурсозберігаючу та соціально адаптовану.

„Зелена” економіка – це економіка, спрямована на збереження благополуччя суспільства, за рахунок ефективного використання природних ресурсів, а також забезпечення повернення продуктів кінцевого користування у виробничий цикл. В першу чергу, „зелена” економіка спрямована на економне споживання тих ресурсів, які в даний час схильні до виснаження (корисні копалини – нафту, газ) і раціональне використання невичерпних ресурсів.

Сучасні концепції світової економічної теорії виходять з принципу: „економічно вигідним може бути тільки те, що є екологічно безпечним і соціально справедливим”. Саме на цих засадах розвивається „зелена” економіка як новий напрямок позитивного способу вирішення екологічних проблем. У науці все частіше стало використовуватися поняття „зелене зростання”, яке в теорії розглядається як основа економічної і екологічної політики держави, об’єднуючи в даному контексті екологічну та економічну сфери за допомогою природних ресурсів, використовуваних у виробництві.

В основі зеленої економіки – чисті або „зелені” технології. За словами фахівців, розвиток „зеленої” економіки дозволить уникнути нашій країні екологічну кризу, яка торкнулася своїми масштабами вже багато постіндустріальних країн.

Метою „зеленої” економіки є ресурсоефективність, ресурсозбереження та екологічно безпечне виробництво. Досягти мети можна використовуючи такі інструменти як екологічний менеджмент, екологічний та енергетичний аудити, екологічну сертифікацію, найкращі доступні технології.

В рамках даної статті хотілося б зупинитися на досить новому для України понятті „найкращі доступні технології”.

Термін „найкращі доступні технології” (НДТ) визначено в одній з Директив ЄС про промислові викиди. Під найкращою зазвичай розуміють технологію, що дозволяє досягти мінімального негативного впливу на навколишнє середовище, вийти на новий рівень енерго- і ресурсозбереження. Під доступними – технологія успішно використовується як мінімум на одному підприємстві в світі. Під технологією може розумітися як технічне рішення або технологія, так і вирішення організаційно-управлінського характеру (екологічний та енергетичний менеджмент, екологічна сертифікація та ін.).

У світі Технічними робочими групами розробляються „Довідкові документи по НДТ” проте ці документи носять описовий характер, в них немає конкретного переліку НДТ.

Це пов’язано з тим, що не може бути уніфікованих НДТ, при виборі НДТ в конкретних умовах мають значення і суб’єктивні чинники. Наприклад: „при виборі між автомобілем, потягом і велосипедом (в якості транспортного засобу) критеріями можуть бути час, зручність, вартість і, що найбільш важливо для області застосування цього Стандарту, мінімізація шкоди навколишньому середовищу. Якщо єдиним критерієм є недопущення/мінімізація шкоди навколишньому середовищу, велосипед буде найкращим вибором. Також велосипед вигідний і з точки зору економічних витрат. Однак якщо запас часу на поїздку обмежений, кращим варіантом буде потяг або автомобіль. Якщо ж враховувати комфорт при поїздці, на перше місце вийде автомобіль – для тих, хто не любить подорожувати у великій компанії, або потяг – для любителів почитати або поспати в дорозі. Цей простий приклад показує, що для кожного конкретного випадку для різних користувачів будуть найкращими різні технології.

Які переваги дає впровадження НДТ?

Менеджменту підприємств слід враховувати, що застосування НДТ надає комплексний позитивний вплив на виробництво в цілому і дозволяє поліпшити не тільки екологічні показники, але також економічні та соціальні:

– призводить до прискореного технічного розвитку;

– підвищує економічну ефективність виробництва;

– покращує фінансові результати підприємств;

– є необхідною умовою виходу на європейський та світовий ринки;

– знижує кількість викидів в атмосферу, в т.ч. парникових газів;

– зменшує кількість стічних вод;

– зменшує кількість відходів;

– призводить до створення маловідходних виробництв;

– забезпечує ресурсозбереження;

– покращує умови праці;

– підвищує безпеку персоналу.

Для стимулювання впровадження НДТ в Україні можна посилювати штрафні санкції, але також необхідно впроваджувати й інструменти економічного стимулювання (як це було зроблено в Європі), наприклад, вводити пільги для підприємств, які впроваджують НДТ: прискорена амортизація обладнання НДТ, залік плати за забруднення навколишнього середовища в рахунок інвестицій в НДТ, відмова від збору коштів за негативний вплив після впровадження НДТ.

Філософу Сократу приписують таке висловлювання „Поведінка людини не може вважатися розумним, якщо не є одночасно відповідальною”. Перехід до „зеленої” економіки і є таким „відповідальним”, а, отже, і розумною поведінкою.

Підсумовуючи результати роботи семінару можна зробити наступні висновки:

„Зелена” економіка – це модель, яка веде до значного зниження небезпечних впливів на навколишнє середовище (як наслідок – поліпшення здоров’я населення), забезпечує ресурсозбереження та підвищує економічну ефективність виробництва.

В умовах жорсткої конкуренції на світових ринках збуту виробництво „зеленої”, екологічно сертифікованої, а, отже, екологічно безпечної продукції має стати метою бізнесу України.

Організатори семінару вважають, що такі інтерактивні методи навчання дозволять сформувати „зелену свідомість” та „зелений світогляд” молодого покоління. Це важливо, оскільки вже через кілька місяців перед випускниками-магістрами буде стояти завдання приведення існуючого вітчизняного бізнесу у відповідність вимогам зовнішнього і внутрішнього ринків, що неможливо без впровадження принципів „зеленої” економіки.

 

 

Екологічні аспекти металургії та енергетики. Зелені рішення захисту навколишнього середовища